Видатні люди | Почесні громадяни Чугуївського району
Почесні громадяни Чугуївського району

 

БОНДАР Антоніна Василівна

– директор Іванівської загально – освітньої школи І-ІІІ ступенів.

Народилася 14 липня 1940 року в с. Ромодан Миргородського району Полтавської області.

У 1938 році закінчила Лохвицьке педагогічне училище.

З серпня 1958 року по вересень 1965 року працювала вчителем музики, образотворчого мистецтва, фізкультури та географії в Подільській середній школі Великобагачинського району Полтавської області.

У 1965 році успішно закінчила географічний факультет Харківського державного університету ім. О.М.Горького.

З 1965 року пов′язала свою трудову біографію з Іванівською середньою школою І – ІІІ ступенів (в минулому – Чкаловська середня школа № 2). Працювала на посадах: організатора позакласної та позашкільної роботи (січень 1968 року – вересень 1968 року), заступника директора з навчально-виховної роботи (вересень 1968 року – вересень 1971 року).

З вересня 1971 року працює директором Іванівської середньої школи І – ІІІ ступенів.

Має державні відзнаки та нагороди: “Відмінник освіти України” (1982 рік), “Відмінник освіти СРСР” (1984 рік), медаль “Ветеран праці” (1995 рік).

Має вищу педагогічну категорію, звання “Вчитель – методист”.

З 1982 року по 2006 рік обиралася депутатом Чугуївської районної ради чотирьох скликань.


БУНІН Іван Васильович

– начальник Чугуївського районного державного підприємства “Чугуївські районні автомобільні дороги”.

Народився 30 травня 1924 року в с. Коробочкине Чугуївського району Харківської області.

(помер 10 жовтня 2003 року, похований: м. Чугуїв)

З жовтня 1949 по листопад 1968 року працював водієм Чугуївської автороти “СЗТ”.

З листопада 1968 року по червень 1985 року працював на посаді начальника автоколони автобази треста “Балаклея сільбуд”.

З червня 1985 року по квітень 1986 року працював в Харківській автобазі треста “Харківсільбуд” начальником автоколони № 5.

З квітня 1986 року по квітень 1987 року працював начальником автоколони № 5 Харківської автобази треста “Харківагробуд”, з вересня 1986 року – Харківської автобази треста “Харківагробуд”.

З квітня 1987 року по січень 1988 року працював начальником Чугуївської автоколони Чугуївського РТП АПК “Чугуївський″.

З січня 1988 року по квітень 1992 року працював в госпрозрахунковому АТП АПК “Чугуївський″ на посаді начальника автоколони № 1, пізніше – начальника відділу експлуатації.

З липня 1993 року працює у філії “Чугуївський райавтодор” ДП “Харківський облавтодор” ВАТ ДАК “Автомобільні дороги України” (в минулому: 1993 рік – Чугуївська районна шляхова ремонтно-будівельна дільниця; 1996 рік – Чугуївське районне управління з будівництва, ремонту та утриманню автомобільних доріг; 2000 рік – Чугуївське районне шляхове державне підприємство; 2002 рік – ДП “Харківський облавтодор “ВАТ ДАК “Автомобільні дороги України” філія “Чугуївський райавтодор”) на посадах: механіка, виконуючого обов’язки начальника, начальника райавтодору.


ВЄСІЧ Віктор Васильович

– директор Новопокровського державного комбінату хлібопродуктів.

Народився 26 січня 1946 року в с. Петропавлівка Куп’янського району Харківської області.

(помер 04 листопада 2003 року, похований: м. Харків)

Свою трудову біографію розпочав в 1964 році автослюсарем під час навчання в Куп’янському автомеханічному технікумі.

З квітня 1967 року по вересень 1973 року працював інженером-конструктором в Куп’янському ливарному заводі.

У 1972 році успішно закінчив Харківський інститут механізації та електрифікації сільського господарства за спеціальністю – механізація сільського господарства.

З вересня 1973 року пов′язав своє життя із виробництвом хлібопродуктів. Спочатку працював головним інженером Куп’янського хлібоприймального підприємства. Потім з вересня 1977 року по вересень 1988 року працював на посаді головного інженера – заступника начальника Харківського обласного управління хлібопродуктів.

З жовтня 1988 року по листопад 2004 року працював директором ДП “Новопокровський комбінат хлібопродуктів″ (в минулому – Новопокровський комбінат хлібопродуктів – 1988 р., ДП ГАК “Хліб України” Новопокровський комбінат хлібопродуктів – 1988 р.).

Має державні відзнаки та нагороди: 1998 рік – присвоєно звання “Ділова людина року”, 1998 рік – медаль “Ділова людина року”, 2000 рік – занесений до списку видатних харків′ян ХХ століття, які збагатили своїми професійними досягненнями економічний, інтелектуальний, науковий та творчий потенціал Батьківщини, 2001 рік – лауреат конкурсу “Харківчанин століття”, 2001 рік – лауреат конкурсу “Ділова людина України”.

В період з 1994 року обирався депутатом Чугуївської районної ради трьох скликань.


ГАВРИШ Степан Богданович

– заступник голови Верховної Ради України.

Народився 02 січня 1952 року в с. Олешів Івано-Франківської області (в минулому Станіславська область).

 

Свою трудову біографію розпочав у 16 років токарем паровозоремонтного заводу (1968 рік), пізніше працював техніком-архітектором філіалу “Дніпромісто” (м. Івано-Франківськ).

У вересні 1972 року вступив до Національної юридичної академії імені Ярослава Мудрого (в минулому – Харківський юридичний інститут) на судово-прокурорський факультет, після закінчення якого продовжив навчання  в аспірантурі. Пізніше працював старшим викладачем, доцентом кафедри кримінального права, заступником декана слідчо-кримінального факультету, а  з 1995 року – професором даного учбового закладу.

Парламентські вибори 1998-го року стають точкою відліку в його політичній біографії.

З 2000 року призначений на посаду заступника Голови Верховної Ради України.

Автор понад ста законопроектів, більше 60 наукових робіт.

Президент благодійного дитячого фонду “Берег надії” (2000 р.).

Має державні нагороди: орден “За заслуги” ІІ і ІІІ ступенів та численні відзнаки інститутів громадського суспільства.

В 1998 році обраний народним депутатом Верховної Ради України.


ГОНЧАРЕНКО Анатолій Васильович

– завідуючий терапевтичним відділенням Чугуївської центральної районної лікарні.

Народився 25 березня 1935 року в с. П’ятницьке Печенізького району Харківської області.

(помер 01 червня 2011 року, похований: смт. Кочеток)

У 1960 році закінчив Горьківський державний медичний інститут, де навчався на санітарно-гігієничному факультеті. Присвоєно кваліфікацію – санітарний лікар.

З серпня 1960 року по травень 1964 року працював заступником головного лікаря санепідемстанції Уренської районної лікарні (м. Уренськ).

З червня 1964 по травень 1968 року працював лікарем терапевтом поліклінічного відділення Чугуївської центральної районної лікарні.

В травні 1968 року був призначений на посаду завідуючого терапевтичним відділенням Чугуївської центральної районної лікарні, де працює і нині.

Має державні відзнаки та нагороди: “Відмінник охорони здоров′я” (1977 рік), орден “Знак Пошани” (1986 рік), медаль “Ветеран праці” (2003 рік).

Почесний громадянин міста Чугуєва.


ЖУКОВА Ганна Семенівна

– голова правління Чугуївського районного споживчого товариства.

Народилася 12 лютого 1940 року в с. Нова Чернещина Сахновщанського району Харківської області.

(померла 28 листопада 2008 року, похована: м. Чугуїв)

З серпня 1959 року по січень 1961 працювала в Печенізькому сільпо на посаді продавець магазину № 1.

З січня 1961 року по січень 1963 року працювала товарознавцем в Печенізькій районній спілці споживчих товариств.

З січня 1963 року по березень 1982 року працювала в Чугуївському районному споживчому товаристві (в минулому Чугуївська районна спілка споживчих товариств) на посадах: товарознавець, старший товарознавець, виконуючий обов’язки директора оптової бази, заступника голови правління, начальника торгівельного відділу, виконуючий обов’язки голови правління.

З березня 1982 року працює головою правління Чугуївської районної споживчої спілки.

Має державні нагороди: медаль “В честь 100-ліття з дня народження В.І. Леніна” – 1970 рік.


ЛАПШИН Василь Іванович

– ветеран праці.

Народився 27 серпня 1921 року в м. Чугуєві.

(помер 27 вересня 2012 року, похований: м. Чугуїв)

В жовтні 1941 року добровольцем пішов на фронти Великої Вітчизняної війни (Воронежський, 1-й, 2-й, 4-й Українські фронти).

Після демобілізації в листопаді 1945 року продовжив навчання в Харківському інституті механізації та електрифікації сільського господарства (закінчив в 1949 році).

З вересня 1949 року працював старшим механіком Чугуївської машино-тракторної станції.

В липні 1950 року призначений на посаду завідуючого майстернею Чугуївської МТС.

З листопада 1951 року працював головним інженером – заступником директора Чугуївської МТС.

В листопаді 1953 року призначений директором Чугуївської МТС.

В червні 1958 року призначений на посаду директора Коробочкинської ремонтно-технічної станції (реорганізація Чугуївської МТС).

З квітня 1961 року призначений на посаду керуючого Чугуївського районного відділення “Сільгосптехніка” (реорганізація Коробочкинської РТС).

В серпні 1961 року обраний першим секретарем Чугуївського районного комітету Комуністичної партії України.

В липні 1962 року обраний секретарем партійного комітету Комуністичної партії України Чугуївського колгоспно-радгоспного управління (реорганізація партійних органів).

В січні 1965 року обраний першим секретарем Чугуївського районного комітету Комуністичної партії України (ліквідація виробничо-промислових партійних комітетів).

З листопада 1979 року по листопад 1983 року працював на посаді першого секретаря Чугуївського міського комітету Комуністичної партії України (віднесення м. Чугуєва до міст обласного підпорядкування та реорганізація районного партійного органу).

З грудня 1983 року по липень 1993 року працював на посаді відповідального секретаря правління Чугуївської організації товариства “Знання”.

Має державні відзнаки та нагороди: орден “Вітчизняної війни ІІ ступеня”, медаль “За відвагу”, медаль “За бойові заслуги”, орден “За мужність”, медаль “За взяття Будапешту” (1945 рік), медаль “За Перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941–1945 р.р.” (1945 рік), орден “Знак Пошани” (1958 рік), орден “Трудового Червоного Прапору” (1966 рік), медаль “За доблесну працю в ознаменування 100-ліття з дня народження В.І.Леніна” (1970 рік), орден “Трудового Червоного Прапору” (1971 рік), орден “Жовтневої Революції” (1973 рік), орден “Леніна” (1976 рік).

Обирався делегатом ХХІІІ (1966 рік), ХХV (1976 рік) з’їздів КПРС та ХХІІ (1961 рік), ХХІV (1971 рік), ХХVІ (1981 рік) з’їздів КП України.


МАЛЬЦЕВ Петро Миколайович

– директор Чугуївської дитячої художньої школи ім. І.Ю. Рєпіна.

Народився 10 березня 1925 року в с. Маслівка Чугуївського району Харківської області.

(помер 28 серпня 2010 року, похований: м. Чугуїв)

В березні 1943 року був призваний на військову службу до Збройних Сил.

З червня 1943 року по травень 1945 року учасник бойових дій на фронтах Великої Вітчизняної війни.

З травня 1945 року по березень 1950 року служба в лавах Радянської Армії в країнах: Германія, Австрія, Чехословакія та Угорщина.

З березня 1950 року пов′язав своє життя із художньою майстерністю, прийшовши працювати художником на Харківську фабрику художніх виробів.

Потім в 1955 році призначений на посаду художника в Харківському художньому фонді, де працював до серпня 1966 року.

У 1968 році успішно закінчив Український поліграфічний інститут ім. Івана Федорова. Присвоєно кваліфікацію художника-графіка по оформленню ілюстрації книг.

З серпня 1966 року працює директором Чугуївської дитячої художньої школи ім. І.Ю.Рєпіна.

Ветеран Великої Вітчизняної війни, ветеран праці.

Має державні нагороди: медалі “За бойові заслуги” та “За відвагу”, орден “Великої Вітчизняної війни”, ювілейні медалі, дипломи та Почесні грамоти Міністерства культури УРСР, СРСР та інші нагороди.


МЕЛЬНИК Павло Федорович

– начальник Чугуївського учбово-спортивного центру “Товариство сприяння оборони України”.

Народився 23 червня 1921 року в с. Котуркуль Щучинського району Кокчетавської області, Казахської РСР.

(помер 06 січня 2006 року, похований: м. Чугуїв)

З 1943 року по березень 1945 року брав участь у бойових діях на фронтах Великої Вітчизняної війни – 2-й, 3-й Український, Забайкальський фронти.

З серпня 1946 року по квітень 1957 року проходив службу в лавах Радянської Армії на військових посадах: старший ад’ютант батальйону, командир взводу, командир роти, начальник штабу, командир батальйону (Забайкальсько-Амурський військовий округ).

З травня 1957 року по кінець 1974 року проходив службу у Київському військовому окрузі на військових посадах: командир розвідувального батальйону, начальник Новомосковського учбового центру, заступник командира, командир танкового полку, заступник командира танкової дивізії.

У 1955 році успішно закінчив військово-політичну академію ім. Леніна (м. Москва).

З березня 1975 року призначений начальником Чугуївського учбово-спортивного центру Товариства сприяння оборони України (в минулому – Чугуївська автошкола ДОСААФ), де працює і нині.

Має державні нагороди: 1943 рік – орден “Червоної Зірки”, 1944 рік – орден “Вітчизняної війни” (ІІ ст.), 1972 рік – орден “Червоної Зірки”.


НІКОЛАЄНКО Михайло Васильович

– начальник виробничого управління водопровідного господарства “Донець”.

Народився 05 лютого 1928 року в с. Юрченково Чугуївського району Харківської області.

(помер 31 жовтня 2010 року, похований: смт. Печеніги)

Свою трудову діяльність розпочав в 15 років в 1948 році трактористом в радгоспі ім. Фрунзе Харківського району.

З листопада 1944 року по березень 1951 року служба в лавах Радянської Армії.

Учасник Великої Вітчизняної війни, брав участь у бойових діях проти японського мілітаризму.

З березня 1951 року по квітень 1958 року працював автослюсарем, завідуючим гаражу, завідуючим механічної майстерні експериментальної бази “Українка” Українського інституту тваринництва Міністерства сільського господарства (м. Харків).

З квітня 1958 року по травень 1961 року працював на посадах дільничого механіка, головного механіка, начальника цеху Печенізького БМУ “Донбасканалбуд” Міністерства монтажних і спеціальних будівельних робіт (Печеніги, Харківська обл.).

В травні 1961 року обраний секретарем парторганізації БУ-1 “Донбасканалбуду” та БУ-613 тресту “Південспецбуд” Міністерства монтажних і спеціальних будівельних робіт (Печеніги).

З травня 1963 року по січень 1964 року працював на посаді прораба БУ-613 тресту “Південьспецбуду” Міністерства монтажних і спеціальних будівельних робіт (Печеніги).

В січні 1964 року призначений на посаду начальника Печенізького гідровузлу (Печеніги).

З листопада 1970 року працює на посаді начальника виробничого управління водопровідного господарства “Донець”.

Має державні нагороди: орден “Вітчизняної війни ІІ ступеня” (1985 рік), орден “Дружби народів″ (1986 рік), орден “За мужність” (1999 рік), медаль “За трудову доблесть” (1976 рік), медаль “Ветеран праці” (1985 рік).

Присвоєно звання: “Заслужений працівник сфери послуг та побуту України” (1998 рік), “Почесний громадянин Кочетоцької селищної ради” (1998 рік).

Неодноразово обирався депутатом Чугуївської районної ради.


ПАВЛЕНКО Віктор Григорович

– ветеран праці.

Народився 04 липня 1934 року в м. Константинівка Донецької області.

(помер 15 липня 2003 року, похований: смт. Чкаловське)

Трудову діяльність розпочав у 1957 році. З 1957 року по 1969 рік працював зоотехніком, головним зоотехніком, директором радгоспів в районах Харківської області.

З листопада 1969 року по січень 1976 року працював директором радгоспу № 7, який пізніше було перейменовано в радгосп “50-річчя СРСР“, Чугуївського району Харківської області.

В січні 1976 року призначений на посаду директора радгоспу-комбінату “Слобожанський″ (в минулому: радгосп-комбінат “Граківський″, потім – радгосп “ім. 60-річчя Великої Жовтневої революції”).

З 1998 року працює інспектором служби інформаційного забезпечення ТОВ “Чугуївський агроторговий дім”.

Має державні відзнаки та нагороди: 1970 рік – медаль “За доблесну працю”, 1973 рік – орден “Знак Пошани”, 1980 рік – медаль ВДНГ СРСР за досягнення в розвитку народного господарства, 1981 рік – орден “Жовтневої революції”, 1990 рік – присвоєно звання “Заслужений працівник сільського господарства Української РСР“.

Неодноразово обирався депутатом сільської, районної та обласної ради.


 

СЕРЕДА Анатолій Миколайович

– голова правління відкритого сільськогосподарського акціонерного товариства “Тернівське”.

Народився 12 січня 1943 року в с. Карлівка Богодухівського району Харківської області.

Трудову біографію розпочав з липня 1960 року робітником Первухінського цукрового комбінату Богодухівського району Харківської області.

З жовтня 1961 року по серпень 1963 року працював столяром УНР-435 будтресту 186 міста Харкова.

З вересня 1963 року по січень 1968 року навчався в Харківському сільськогосподарському інституті ім. В.В. Докучаєва, після закінчення якого отримав освіту вченого агронома.

З березня 1968 по квітень 1970 року працював головним агрономом колгоспу “ім. 40 років Жовтня”.

В квітні 1970 року призначений на посаду керуючого тепличним комбінатом радгоспу “Есхар”.

З грудня 1972 року працює директором радгоспу “Тернівський″.

Має державні нагороди: 1976 р. – медаль “За трудову відзнаку”, 1986 р. – медаль “Ветеран праці”, 1986 р. – орден “Знак пошани”, 1990 р. – присвоєно Почесне звання “Заслуженого працівника сільського господарства Української РСР“, 1998 р., 1999р., 2000 р. – присвоєно Почесне звання “Ділова людина України”, 2001 р. – орден “Знак пошани”.

В період з 1972 р. неодноразово обирається депутатом Введенської селищної та Чугуївської районної рад.

У 1997 р. присвоєно звання “Почесний громадянин смт Введенка”.


СИРОМ’ЯТНИКОВ Микола Антонович

– директор Чугуївського районного Будинку культури.

Народився 03 березня 1941 року в с. Зарожне Чугуївського району Харківської області.

(помер 14 січня 2005 року, похований: с. Зарожне)

Свою трудову біографію розпочав в 16 років прийшовши працювати в червні 1957 року в Тотемському ЛПХ комбінату “Вологдоліс”, де пропрацював до грудня 1958 року.

З квітня 1959 року працював на посаді робочого в будівельному управлінні № 1 “Донбасканалбуду”, пізніше переведений на посаду арматурника, де пропрацював до листопада 1960 року.

З кінця 1960 року до кінця 1961 року проходив строкову службу в лавах Радянської Армії.

З листопада 1961 року призначений на посаду завідуючого Зарожненського сільського клубу, де пропрацював до серпня 1965 року.

В червні 1968 року успішно закінчив Гадяцьке культурно-освітне училище (Полтавська область).

З листопада 1969 року по жовтень 1981 року працював керівником ансамблю бандуристів, потім директором Гадяцького районного будинку культури (Полтавська область).

У квітні 1975 року успішно закінчив Харківський інститут культури за спеціальністю – керівник театрального колективу. Присвоєно кваліфікацію – клубний працівник вищої кваліфікації.

В листопаді 1981 року призначений на посаду заступника директора Харківського обласного науково-методичного центру народної майстерності і культурно-просвітньої роботи.

З березня 1982 року працює директором Чугуївського районного Будинку культури.

Має державні відзнаки –”Заслужений працівник культури України” (1998 рік).


СТЬОПІН Микола Іванович

– командир військової частини А-2467 інженерних військ центрального підпорядкування Міністерства оборони України.

Народився 07 січня 1949 року в с. Верх-Жиліно Косихінського району Алтайського краю.

Після закінчення школи в кінці 1966 року призваний на строкову службу в Збройні Сили СРСР.

З 1969 року по 1972 рік – командир переправного десантного взводу 450-го мотострілкового полку Московського військового округу.

З 1972 року по 1973 рік – заступник командира інженерно-саперної роти з технічної частини 450-го мотострілкового полку Московського військового округу.

З 1973 року по 1976 рік – командир інженерно-саперної роти ракетної бригади Московського військового округу.

З 1976 року по 1978 рік – начальник інженерної служби 44-ї ракетної бригади Московського військового округу.

З 1978 року по 1984 рік – командир військової частини 03458 Середньоазіатського військового округу.

З 1984 року по 2004 рік – командир військової частини А-2467 інженерних військ центрального підпорядкування Міністерства оборони України.

Має державні відзнаки та нагороди: 1972 рік – медаль “За відвагу”, 1977 рік – медаль “За трудову доблесть”, 1982 рік – медаль “За бойові заслуги”.

Ветеран Збройних Сил, учасник бойових дій.

З 1986 року по 1998 рік – депутат Малинівської селищної ради.

З 1998 року – депутат Чугуївської районної ради.


КУЛИК Володимир Юрійович

– ветеран праці.

Народився 05 серпня 1945 року в с. Яковенкове Балаклійського району Харківської області.

З липня 1963 року по жовтень 1964 року працював ковалем-штампувальником Харківського заводу “Серп і молот”.

З листопада 1964 року по грудень 1967 року проходив строкову службу в лавах Радянської Армії.

З грудня 1967 року по червень 1968 року працював на посаді терміста Харківського заводу “Серп і молот”, пізніше – на посаді електро-зварювальника Харківського котельно-механічного заводу, потім шліфувальником Ізюмського приладобудівельного заводу.

З березня 1969 року пов′язав свою трудову біографію з сільським господарством, прийшовши працювати зоотехніком Кисловського відділу Куп’янського цукрового комбінату.

З березня 1970 року по листопад 1970 року працював бригадиром молочно-товарної ферми радгоспу № 7 (с. Іванівка, Чугуївського району), з листопада 1970 року – зоотехніком цієї ж ферми, пізніше з квітня 1972 року працював головним зоотехніком радгоспу ім. 50-річчя СРСР (с. Іванівка, Чугуївського району).

В січні 1976 року був призначений на посаду директора радгоспу ім. 50-річчя СРСР.

В серпні 1983 року був обраний головою виконавчого комітету Чугуївської районної Ради народних депутатів.

У 1988 році, під час об’єднання Чугуївської районної та Чугуївської міської Рад народних депутатів в одну Чугуївську міську Раду народних депутатів (об’єднана), обраний головою виконавчого комітету міської Ради народних депутатів.

В грудні 1989 року призначений на посаду першого секретаря міського комітету Комуністичної партії України.

В березні 1990 року обраний головою Чугуївської міської Ради народних депутатів.

В квітні 1992 року призначений на посаду Представника Президента України в Чугуївському районі.

В червні 1994 року обраний головою Чугуївської районної Ради народних депутатів.

З вересня 1995 року до березня 2005 року працював на посаді голови Чугуївської районної державної адміністрації.


 

РАЛО Іван Никанорович

– директор агрофірми “Лебежанська” ТОВ.

Народився 25 липня 1939 року в с. Стара Гнилиця Чугуївського району Харківської області.

Свою трудову діяльність розпочав в 16 років рядовим колгоспником колгоспу “40 років Жовтня” (1955 рік), де пропрацював до серпня 1958 року.

З серпня 1958 року по липень 1961 року проходив строкову службу в лавах Радянської Армії.

З липня 1961 року працював водієм в колгоспі “40 років Жовтня”. Потім в 1965 році був призначений на посаду заступника голови колгоспу “40 років Жовтня”.

З серпня 1966 року по жовтень 1968 року навчався в Полтавському сільськогосподарському технікумі.

Після закінчення технікуму повернувся до рідного колгоспу, де працював на посадах: бригадира, заступника голови, головою колгоспу.

В 1983 році закінчив Харківський сільськогосподарський інститут ім. В.В.Докучаєва, отримав спеціальність – вчений агроном.

З травня 1985 року по червень 1990 року працював на різних посадах на Харківському заводі ім. Малишева.

З червня 1990 року призначений на посаду директора Чугуївського торгово-заготівельного об’єднання АПК “Чугуївський″, де працював до грудня 1995 року.

З грудня 1995 року працює директором АФ “Лебежанська” ТОВ (в минулому радгосп “Лебежанський″, КСП “Лебежанський″).


ГРУЩЕНКО Ганна Іванівна

– ветеран праці.

Народилася 12 березня 1936 року в с. Гетьманівка Шевченківського району Харківської області.

Свій трудовий шлях розпочала в 1952 році у 15 років на посаді свинарки свиноферми радгоспу № 5 Первомайського спецтресту, де пропрацювала до січня 1958 року.

З березня 1961 року по березень 1992 року працювала в ВСАТ АК “Слобожанський″ (в минулому: 1961 рік – радгосп № 5 Першотравневого спецтресту, 1974 рік – радгосп “Авангард”, 1990 рік – радгосп “ім. 60-річчя СРСР“, 1992 рік – радгосп – комбінат “Слобожанський″) на посадах: свинарки, старшої робочої, повара.

Має державні відзнаки та нагороди: 1971 рік – орден “Леніна”, золота медаль “Серп і Молот” (1971 рік), присвоєно звання “Герой Соціалістичної праці” (1971 рік), медаль “За доблесну працю”.

В період з 1971 року до 1980 року обиралася депутатом Чугуївської районної ради чотирьох скликань.

 


ШОВЧКО Валентина Гаврилівна

– ветеран праці.

Народилася 03 серпня 1941 року в с. Яковенкове Балаклійського району Харківської області.

В 18 років розпочала свою трудову діяльність дояркою радгоспу № 7 в с. Іванівка Чугуївського району (жовтень 1959 року).

З грудня 1964 року по січень 1966 року працювала листоношею відділення поштового зв’язку в с. Іванівка.

В травні 1966 року прийнята на посаду сезонної робітниці відділку № 1 радгоспу № 7 в с. Іванівка Чугуївського району.

З грудня 1970 року по травень 1973 року працювала робітницею центральної їдальні радгоспу № 7 в с. Іванівка.

З травня 1973 року по лютий 1978 року працювала дояркою відділку № 1 радгоспу № 7 в с. Іванівка.

В лютому 1978 року призначена на посаду бригадира МТФ відділку № 1 радгоспу № 7 с. Іванівка.

З січня 1994 року по квітень 1995 року працювала дояркою відділку № 1 радгоспу “Іванівський″.

З квітня 1995 року по листопад 1996 року працювала сезонною робітницею відділку № 1 радгоспу “Іванівський″.

Має державні нагороди: орден “Трудової слави І-ІІІ ступенів″ (1975р., 1980р., 1986р.).

Обиралася депутатом Чугуївської районної Ради депутатів трудящих трьох скликань (1975 р., 1977 р., 1982 р.).


РОДІОНОВ Володимир Олександрович

 

– поет, прозаїк, публіцист

Народився 13 лютого 1940 року в м. Волгоград (Російська Федерація).

У 1967 році закінчив Харківський авіаційний інститут.

З серпня 1959 року по жовтень 1962 року служив в лавах Радянської Армії.

З вересня 1962 року по жовтень 1968 року працював майстром-наладчиком, інженером-технологом на Харківському заводі “Комунар”.

З листопада 1968 року по листопад 1970 року проходив службу у лавах Радянської Армії.

З жовтня 1971 року по грудень 1972 року працював на посаді майстра цеху Кременчуцького колісного заводу.

З лютого 1973 року по квітень 1992 року працював старшим інженером з охорони праці та техніки безпеки КЗОЗ “Чугуївська центральна районна лікарня ім. М.І. Кононенка”.

З квітня 1992 року по лютий 2000 року очолював видавницький відділ АТ “Енграм” УНІ АП “Харків-Вена”.

Лауреат семи літературних премій: Всеукраїнська премія ім. Миколи Ушакова (1997 р.), Харківська обласна премія ім. Олександра Масельського (1999р.), Всеукраїнська премія ім. Володимира Короленка (2006 р.), муніципальна премія ім. Бориса Слуцького (2006 р.), муніципальна премія ім. Костя Гордієнка (2007 р.), Всеукраїнська премія ім. Володимира Сосюри (2007 р.), Міжнародна премія ім. Д. Нітченка (2009 р.).

Має нагороди та відзнаки: Медаль Космонавтики СРСР ім. М. Рязанського (1993 р.), медаль Федерації космонавтики Росії ім. І. Кожедуба (1995 р.).


ЗАЧЕПИЛО Олександр Васильович

Кавалер Ордену "За заслуги" ІІІ ступеню

Народився 20 липня 1965 року в смт Новопокровка Чугуївського району Харківської області.

У 1995 році закінчив Харківській державний аграрний університет імені В.В. Докучаєва.

З квітня 2002 року здійснює підприємницьку діяльність на території Чугуївського району та м. Чугуєва.

Зачепило О.В. постійно надає благодійну допомогу територіальним громадам району, яка спрямована на підтримку галузей сільського господарства, охорони здоров'я, освіти,  спорту, культури, соціального захисту населення.

Олександр Васильович робить величезний внесок у розвиток сільських територій району, завдяки його підтримки проведені ремонти водопровідних систем, вуличного освітлення, пам'ятників воїнам загиблим у роки Другої Світової Війни.

У 2015 році розпочато будівництво сучасної молочної ферми на 2000 голів крупної рогатої худоби. На теперішній час вже функціонує перша черга ферми, де розміщено 1000 голів дійного стада.

Зачепило О.В. постійно надає благодійну допомогу комунальному закладу охорони здоров'я "Чугуївська центральна районна лікарня ім. М.І. Кононенка"  та комунальному підприємству "Чугуївський районний центр первинної медико-санітарної допомоги" у проведенні ремонтних робіт будівель.

Завдяки фінансової підтримки Зачепило О.В. облаштовано футбольний майданчцик у Мосьпанівському НВК, придбано спортивну форму для футбольний команд с. Мосьпанове, с. Зарожне, с. Іванівка, м. Чугуєв; замінено вікна на металопластикові у навчальних закладах  с, Леб'яже, с. Стара Гнилиця, с. Зарожне, с. Іванівка, проведено реконструкцію покрівель в школі с. Стара Гнилиця, НВК – с. Зарожне та с. Іванівка; діти та педагогічні працівники району мають змогу відвідати обласні свята, здійснити виїзди на екскурсії та відпочинок;  проводяться щорічні поточні ремонти в дитячому оздоровчому таборі "Орлятко".

За сприяння Зачепило О.В. в с. Стара Гнилиця побудовано храм на честь Різдва чесного славного Пророка, Предтечі та Хрестителя Господня Іонна.

За вагомий внесок у соціально-економічний та культурний розвиток району Зачепило О.В. нагоджений Орденом "За заслуги" ІІІ ступеню та  орденом Апостола Андрія Первозваного І ступеню.

Переглядів: 52
Дата публікації: 18:03 28.12.2016
Версія для слабо- зорих